Коли й як з’явилася ялинкова кулька в Україні: вся інформація про заборонені іграшки та традиції кельтів

Коли й як виникла традиція прикрашати ялинку

Звичай оздоблювати вічнозелені дерева має як язичницькі витоки, так і чітке релігійне початок у Середні віки.

Язичницькі витоки

З найдавніших часів (у скандинавів, кельтів, германців) гілки вічнозелених дерев (ялини, сосни) уособлювали життя, родючість та захист від нечистої сили, адже вони залишалися зеленими навіть у зимову пору.

Їх вживали як оберіг під час святкування зимового сонцестояння. Згідно з кельтськими переказами, прикраси на ялинці були дарами, що закликали добрих духів та відганяли злих.

Християнська традиція (Середні віки)

У Середні віки в Німеччині на Святий вечір (24 грудня, день пам’яті Адама та Єви) у храмах та на площах встановлювали “райське дерево”, оздоблене яблуками, що символізували гріхопадіння.

Вважається, що католицький священик та реформатор Мартін Лютер (XVI ст.) поклав початок традиції прикрашати ялинку свічками. Легенда розповідає, що він, захоплений красою зоряного неба крізь гілки ялини, приніс дерево додому та прикрасив його свічками, аби відтворити блиск зірок.

Яблука символізували “заборонений плід”, свічки — Христа, Благодать та віру. Пряники, печиво та вафлі уособлювали прісні хлібці, що колись вживалися під час обряду причастя.

Усі прикраси аж до середини XVIII століття були виключно їстівними, і згодом на деревах почали з’являтися горіхи, фрукти та інші солодощі.

Іграшки з соломи (фото: Вікіпедія)

Поширення по світу

Франція (1605 рік). Вперше офіційно прикрашена ялинка з’явилася в Ельзасі. Її оздоблювали горіхами, випічкою, паперовими трояндами та цукерками.

Королівська Європа (XIX ст.). Традиція набула масового характеру після того, як у 1840-х роках королева Вікторія та принц Альберт (німець за походженням) встановили та прикрасили ялинку в Королівському палаці. Фотографії цієї події швидко розійшлися, зробивши звичай популярним в Англії, а потім і в усьому світі.

Перші іграшки

З другої половини XVIII століття на деревах почали з’являтися перші ручні іграшки — це були паперові квіти, ялинкові шишки з позолотою, порожні яєчні шкаралупки з малюнками та фігурки фей, ангелів, виготовлені з карбованої латуні. Згодом колекції іграшок поповнили срібні зірочки, квіти та різноманітна мішура.

Перше зображення ялинки з іграшками у 1836 році (фото: Вікіпедія)

Як виникли круглі скляні кульки

Круглі скляні прикраси з’явилися значно пізніше за саму традицію прикрашання ялинки.

Перші скляні ялинкові кульки були виготовлені у 1848 році в німецькому містечку Лауша (Тюрингія), відомому своїми склодувами. А причина виникнення цих іграшок була цікава — того року в Тюрингії спостерігався сильний неврожай яблук.

Оскільки яблука були традиційною та обов’язковою прикрасою ялинки (символ плоду з Райського саду), місцеві майстри-склодуви вирішили створити скляні замінники соковитих фруктів. Їх робили з кольорового та прозорого скла, зсередини покривали шаром свинцю, а зовні — блискітками. Так народилася перша скляна куля.

Спочатку скляні кульки були досить дорогими, але в 1850-х роках хімік Юстус фон Лібіх розробив технологію сріблення скла за допомогою нітрату срібла, що зробило іграшки безпечнішими та блискучішими. Це дало поштовх до масового виробництва.

До кінця XIX століття скляні прикраси стали вироблятися масово й поширилися по всьому світу, перетворившись на головний символ святкової ялинки.

Кульки на ялинках з’явилися значно пізніше за традицію прикрашання (фото: Вікіпедія)

А як і коли почали встановлювати ялинки в Україні

Дідуха замінили ялинкою

В Україні традиція прикрашати ялинку закріпилася у другій половині XIX століття, спочатку серед міських жителів, які наслідували європейську культуру.

До того часу центральним різдвяним символом був Дідух. У XX столітті в Україні почали з’являтися прикраси зі скла, вати та картону. Дуже поширеною тенденцією було прикрашати ялинку намистами.

Різдво “заборонили”

Але після революції 1917 року зимові святкові традиції українців почали придушувати, оскільки це суперечило поглядам “радянської держави”.

Справа дійшла до того, що у 1929 році скасували навіть свято Різдва, яке, до речі, до того часу відзначалося саме 25 грудня. В Україні існували навіть спеціальні добровольчі загони, які перевіряли будинки на наявність ялинки.

Змусити українців відмовитися від обрядів та традицій було неможливо, тому ялинки ховали, вікна закривали, вогники не вішали.

Лише у 1935 році Радянський Союз дозволив відновити традицію прикрашання ялинки, але не на Різдво, а на Новий рік.

Свято підпорядкували ідеології та пропаганді, а прикраси почали виробляти з подвійним змістом — вони мали відображати великі досягнення, політичні погляди та культурні віяння.

Якими були іграшки в СРСР

Наприклад, у 1930-1950 роках акцент робився на відновленні, аграрній темі, праці та достатку. Виготовляли іграшки у вигляді кукурудзи, огірків, помідорів, грибів та лісових ягід. Популярними були іграшки у формі фігурок дітей та піонерів, спортсменів чи робітників.

Під суворим забороною перебували ангели, вифлеємські зірки, фігурки біблійних персонажів, зокрема — Діви Марії та Христа.

Після 1950-х почали з’являтися іграшки у вигляді супутників, космонавтів, ракет — завдяки запуску спочатку першого супутника СРСР, а згодом — і першого космонавта.

Іграшки в Радянському Союзі (фото:Максим Короденко, “Освіта України”)

Серед найцікавіших іграшок тих часів були дирижаблі та літаки (з написом СРСР). Популярними були “кремлівські” зірки, і згодом замість Різдвяної зірки на верхівку почали кріпити червону п’ятикутну зірку, як на Кремлі.

Після 1970-х років ідеологічні та пропагандистські настрої дещо послабли, і в колекціях українців почали з’являтися іграшки з казковими персонажами — Червона шапочка, Буратіно, Айболит, персонажі радянських мультфільмів. Також популярними були шишки, чайники та лампочки.

Дирижабль на ялинці (фото: igrashka.kiev.ua)

Іграшки, виготовлені власноруч

Варто також зазначити, що традиція робити ялинкові іграшки власноруч існувала в Україні з часів перших встановлених ялинок. Спочатку у кожному домі вигадували щось цікаве та додавали горіхи, намиста, лісові шишки.

Потім дістати ялинкові іграшки було неможливо, тому люди змушені були виготовляти їх самі. Наступний етап — іграшки з’явилися у продажу, але українці не хотіли вішати піонерів, тому майстрували власні гірлянди, ангелочків та сніжинки.

У часи “перебудови” купити гарну іграшку було дорого, а звичай виготовляти ялинкові прикраси самостійно передавався з покоління в покоління. До речі, саме тоді й виникла традиція дарувати ялинкові іграшки.

Вам може бути цікаво: Зменшення вуглецевого сліду в Україні має відбуватися без шкоди для промислового потенціалу країни.